Значення
-
(філософія, історія) У вченні Григорія Сковороди — метафоричний образ людини, яка, на відміну від вільної духовної істоти («маятника-сина»), живе виключно за законами матеріального світу та своїх пристрастей, перебуваючи в рабській залежності від них і позбавлена внутрішньої свободи.
-
(переносно) Людина, яка сліпо підкоряється зовнішнім обставинам, моді, чужій волі або своїм низьким потягам, не маючи власного духовного стрижня та самостійності в думках і вчинках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маятник-раб, р. маятника-раба, д. маятникові-рабові, з. маятник-раба, о. маятником-рабом, м. маятникові-рабі, к. маятнику-рабе