Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва, що походить від прізвища російського радянського поета Володимира Маяковського (1893–1930), яке вживається для позначення його творчості, стилю або явищ, пов’язаних з його іменем (наприклад, “маяковська поетика”, “маяковська образність”).
2. Переносно — про щось гучне, масштабне, епатажне або публіцистично загострене, за аналогією з характерними ритами та темами творів поета.
Приклад 1:
Поліщук, І. Северянін, Плужник, Хафіз, Маяковський, Бласко Ібаньєс (тут же наводить паралелі з «Persona grata» Коцюбинського). Поступово відкриває для себе, освоює ті чи ті постаті української культури — Лесю Українку, Довженка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
42, 200, 212, 222 Маяковський В. 94, 116, 173 Меженко Ю.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Маяковський з вишини свого гігантського зросту розправившись із своїм черговим ненависником, спитав Рижова, що напіввиліз на сцену: — И ты туда же, детка?! I Рижов злякано порачкував назад, так і не виступивши проти Маяковського.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”