маячіти

1. (розм.) Бути маяком, світити, вказувати шлях; перен. бути провідником, наставником, вести за собою.

2. (перен., розм.) Мріяти, фантазувати, перебувати у стані, коли думки блукають, не сходяться на чомусь конкретному; говорити несв’язно, нісенітниці.

3. (перен., розм.) Здаватися, мерещитися, виднітися у невиразних обрисах (часто через відстань, туман тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |