матиця

Значення

1. Головна, основна балка в дерев’яній конструкції стелі або даху, на яку спираються інші елементи.

2. Переносно: основа, фундамент, головна опора чогось (наприклад, суспільства, родини, організації).

3. Назва низки українських наукових, культурно-освітніх та видавничих товариств і організацій (наприклад, “Наукове товариство імені Шевченка” історично називалося “Матицею”).

4. У старовинних слов’янських рукописах — головний, основний текст, до якого робляться приписки або виноски (глоси).

5. У бджільництві — основна, родова (плодна) бджолина матка в вулику.

Правопис та відмінювання