Значення
-
Жінка по відношенню до своїх дітей; та, що народила або виховала дитину.
-
(перен.) Джерело, початок, основа чогось; те, що дало початок іншому.
-
(з великої літери, рел.) Назва Богородиці, Матері Божої в християнстві.
-
(з великої літери, перен.) Уживається як символ батьківщини, рідної землі, міста тощо.
-
(з великої літери, іст.) Титул черниці в деяких християнських монастирях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мата, р. мати, д. маті, з. мату, о. матою, м. маті, к. мато
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘мати’ у значенні ‘мати, володіти’ походить від праслов’янського *mati, яке споріднене з латинським mater (мати) та санскритським mātṛ (мати). Це давнє індоєвропейське коріння, що означає ‘мати, породжувати’. В українській мові також існує омонім ‘мати’ (жінка-мати), який має те саме походження. У наведеному етимологічному матеріалі згадується зв’язок зі словом ‘матерія’ (тканина), але це інше значення, що походить від латинського materia (речовина, матеріал).
Приклади з художньої літератури
-
Тiльки крекчуть, як пiднiмають.— Володимир Сосюра