матвій

Приклад 1:
Серед постійних відвідувачів — вірні друзі музею з Ленінграда: сивий гарний рафіновано інтелігентний письменник Володимир Боцяновський, директор музею Пушкіна Матвій Калаушин — енергійний, увесь якийсь пружний, сповнений творчих планів. Ще були відомий бібліограф Юрій Меженко, скульптор Ілля Гінцбург, який зустрічався з Коцюбинським на Капрі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Іще 1950-го року мене, студентку, що перейшла на другий курс, перед самим початком навчального року наші ленінградські друзі — подружжя Калаушиних (Матвій Матвійович був директором центрального музею Пушкіна) — взяли із собою до Пушкінського заповідника в Михайлівському, директором якого був леґендарний Семен Гейченко. Заповідник тільки-но почав діяти, відбудований після воєнного руйновища — зокрема я була чи не першим відвідувачем щойно реставрованого будиночку няні Арини Родіонівни.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
В 1875 р. виставляє театр у Львові, крім давніх, слідуючі нові тво- ри: “Каспер Румпельмаєр”, “Людвик XIV”, “Псотник”, “Дон Жуан”, “Шельменко-наймит”, “Лови на мужа”, “Від ступіня на ступінь”, “Чорноморський побит на Кубані”; в 1876 р.: Федьковичевого “Дов- буша”, У стияновича: “Ярополк”, “Олег”; в 1877 р.: “Ольга”, “Гнат Приблуда”, “Тимко-капраль”, “Перше повмирали…”, “Іцик судією”, “Фальшівники банкнотів”, “Поламане життя”, “Два злодії”; в 1878 р.: “Ревізор з Петербурга”, “Французькі селяни”, “Угорський охотник”, “Чорний Матвій”, “Повстання в Герцеговині”; в 1879 р.: “Буря”, “Сватьба”, “Сільські пленіпотенти”, “Я убійник”, “Вбога Марта”. Годі на сьому місці не піднести старань, які робив виділ “Бесіди”, йдучи кождої хвилі з моральною і матеріяльною підмогою дирекції театру.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”