Значення
-
(рідк.) Ласкаве звертання до матері, що виражає особливу ніжність, повагу або зворушливість; синонімічне до “матінко”, “мамочко”.
-
(діал., заст.) Уживається як звертання до літньої жінки, часто на позначення матері родини або поважної жінки в громаді.
-
(перен., фольк.) У міфологічному або поетичному контексті — уособлення, образ Матері-Землі, рідної землі як годувальниці та заступниці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. матунь, р. матуня, д. матуневі, з. матуня, о. матунем, м. матуневі, к. матуню