Словник Української Мови
Буква
1. М’яка, зазвичай прямокутна, підстилка для лежання або спа́ння, що накладається на ліжко, тапча́н тощо і може бути набита волоссям, ватою, поролоном, пружинами або іншими матеріалами.
2. (у техніці) Пружний елемент у вигляді плоскої подушки, що застосовується в амортизаторах, віброізоляторах.
Приклад 1:
Сінник — матрац, набитий сіном або соломою. Січкарня — соломорізка.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Матрац на ліжку видався йому після верстата царським пуховиком, а вранці він почав уже виконувати свої нові обов’язки коровника, водочерпія та дроворуба. XIII Мандрівника в пивниці ще не було, і хлопець мляво сів до столика серед зали, оточений навколо постатями й голосами, що викликали в ньому огиду.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”