1. Властивість поверхні, що характеризується відсутністю блиску, глянцю; тьмяність, неполірованість.
2. Оптична характеристика матеріалу, що розсіює світло, не даючи чітких відблисків.
3. Перен. Вимовлена тьмяність, невиразність кольору або тону (наприклад, у живопису).
4. Техн. Міра ступеня розсіювання світла поверхнею; антидзеркальна властивість.