Значення
-
Зменшувально-пестлива форма звертання до матері, що виражає особливу ніжність, повагу або зворушливість.
-
(у фольклорі та поетичній мові) Утілена, персоніфікована назва рідної землі, Батьківщини, України як материнського початку.
-
(заст., рел.) Епітет або звертання до Богородиці (Пресвятої Богородиці) як духовної матері.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. матіночка, р. матіночки, д. матіночці, з. матіночку, о. матіночкою, м. матіночці, к. матіночко