машино

1. (в українській мові) Неправильна форма називного чи знахідного відмінка однини іменника «машина», що іноді вживається в простореччі замість літературних форм «машина» (називний відмінок) або «машину» (знахідний відмінок).

2. (в інших мовах) У болгарській мові — форма звертання однини іменника «машина» (машино).

Приклади вживання

Приклад 1:
– М.: Машино– строение, 1985.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |