1. (в архітектурі) навислі бійниці або отвори в підлозі верхнього ярусу середньовічних оборонних споруд (замків, фортець, веж, воріт), розташовані між карнизом і парапетом, призначені для вертикального обстрілу ворога біля підніжжя стіни (кидання каміння, лиття смоли, пострілів з луків тощо).
2. (переносно) сам цей верхній ярус або галерея з такими отворами для оборони.