1. (іст.) Молодий матрос у військово-морському флоті, який ніс службу на марсі (реї) під час постановки та прибирання вітрил.
2. (перен., заст.) Молодий, недосвідчений у певній справі чоловік; юнак.
марсовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А за півгодини марсовий танок скінчився. Тільки на піщаному миску скупчилася сотня німців-найманців, а з ними зо два десятки козаків.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |