1. Рівномірно й у такт крокувати, зазвичай у групі (на параді, під час навчання тощо).
2. Перен. Рішуче, упевнено йти кудись або рухатися у певному напрямку.
марширувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ну, правда, що вони не всі такі, як той Кость, що вже зовсім наче не моя порідня; тільки ж, знов, не бачу я щирої дитинячої любові ані в Соні, ані в Гані, ані в Віри, не кажу вже про Гнатка — всі якось сахаються од мене!» Ручицький почав ще швидше марширувати по світлиці та докопувався причини, через що у дітей така холодність. «Через що воно так?!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |