Словник Української Мови
Буква
1. Витрачати, використовувати щось (час, сили, гроші, матеріальні цінності) без користі, даремно або нераціонально.
2. Розтринькувати, розтрачувати майно, статки, не цінуючи їх.
3. Знижувати, втрачати якість, цінність, силу (про час, можливості, талант тощо).
Приклад 1:
А далі в мові його почувалась зверхність людини ділової, що не звикла слів своїх марнувати й свідома ціни їх.Роздягтись і появивши на світло толстовку сірого сукна з великими кістяними ґудзиками, він витяг з кишені вкладистого портсигара й чемно пригостив господаря.— Кури, прошу.Потім критично оглянув хату.— Живеш тут, значить?— Живу, спасибі тобі.— Е, за що там дякувати! Обшарпана кімната.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”