1. Людина, яка схильна до марновірства, тобто до наївної, безпідставної віри в надприродні сили, прикмети, забобони.
2. (заст.) Людина, яка сповідує невір’я, єресь; безбожник, невіруючий.
Словник Української Мови
Буква
1. Людина, яка схильна до марновірства, тобто до наївної, безпідставної віри в надприродні сили, прикмети, забобони.
2. (заст.) Людина, яка сповідує невір’я, єресь; безбожник, невіруючий.