марновір

1. Людина, яка схильна до марновірства, тобто до наївної, безпідставної віри в надприродні сили, прикмети, забобони.

2. (заст.) Людина, яка сповідує невір’я, єресь; безбожник, невіруючий.

Приклади вживання слова

марновір

Приклад 1:
Хай він у нас не хмільний, а від Бога все можливе… Упившись цими дріжджами, марновір бенкетує і козлоголосить, проголошуючи ворогами й єретиками всіх, хто з ним мс погоджується. Краще не читати й не чути, ніж читати без очей, а без вух слухати й навчатися марноти.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Марновір марновірному вірить, ідолопоклонник пусте шанує. Та кожного сотворіння фігура є нечестива пустота, якщо втілен ням і вміщенням своїм не освячує (її) один святий.
— Тютюнник Григорій, “Вир”