марнотратність

Властивість за значенням “марнотратний”; схильність до марнотратства, безрозсудної витрати грошей, майна, часу, сил тощо; марнотратство.

Поведінка, вчинки або спосіб життя, що характеризуються безглуздою та надмірною витратою коштів, ресурсів, часто з метою показного розкошування; розтринькування.

Приклади вживання слова

марнотратність

Приклад 1:
Коли Елліль благословить їх, Ануннаки збираються, боги великі, Мамет, що долю створила, разом з ними ухвалює долю: Вони смерть і життя судили, Не повідали смертного часу, А повідали: «жити живому!» Справжнім літературним шедевром є також релігійно- філософський твір «Діалог пана і раба про смисл життя» (його ще називають «Порадами мудрості», «Песимістичним діалогом»), У ньому висловлено глибоку філософську думку про мінливість людської долі та марнотратність життя, чим він перегукується, на думку дослідників, з відомою сентенцією біблійної «Книги Екклезіаст»: «Марнота марнот: усе марнота» . Наведемо кілька фрагментів цього твору: «Рабе, будь готовий до моїх послуг!» — «Так, володарю, так!» — «Жінку я хочу кохати».— «Кохай же, володарю, кохай!
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”