Значення
-
Людина, яка схильна до марнослів’я, говорить багато і беззмістовно, пустопорожньо.
-
У релігійному контексті — грішник, що порушує християнську заповідь проти марнослів’я, даремних і шкідливих слів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марнословець, р. марнословця, д. марнословцеві, з. марнословця, о. марнословцем, м. марнословцеві, к. марнословцю