1. Людина, яка схильна до марнослів’я, говорить багато і беззмістовно, пустопорожньо.
2. У релігійному контексті — грішник, що порушує християнську заповідь проти марнослів’я, даремних і шкідливих слів.
марнословець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |