1. Людина, яка схильна до марнослів’я, багато говорить непотрібного, пустого; пустослів, базікало.
2. Заст. Той, хто говорить неправду, обманює; брехун.
марнослов
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
всім нутром спокою, миру, радости і бачити мирний мудрий труд з відновлення зруйнованого, без марнослов’я і надмірностей» (1945; 5: 5). Вітає конференцію в Сан-Франціско й утворення «Статут ООН може стати основою миру, якщо всі держави так само, як наш Союз, по-справжньому прагнутимуть миру».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |