1. Дрібна, незначна річ, дрібниця; те, що не має цінності або значення.
2. Розм. Невелика кількість чогось, крапля, крихта.
3. Заст. Дрібна монета, грошова одиниця невеликої вартості.
мархотка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— I, заспокоєний трохи цим афоризмом, він набив люльку і почав смоктати міцний задурливий тютюн; але й жорстока мархотка не втишила йому нервів: турбота за Орисею все ж таки точила йому серце. «Не віддасться вона в руки живою, о, не віддасться!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: іменник (однина) |