Значення
-
Соціальний стан, при якому особа чи група опиняються на периферії суспільства, поза його основними соціальними, економічними чи культурними інституціями, що призводить до обмеженого доступу до ресурсів, можливостей та відчуття відчуженості.
-
Суспільне явище, що характеризується зростанням кількості людей або груп, які через різні обставини (економічні, етнічні, культурні, релігійні тощо) витісняються на околиці суспільного життя.
-
У соціології та суспільних науках — концепція або теорія, що вивчає причини, механізми та наслідки перебування індивідів і соціальних груп у стані маргінальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маргіналізм, р. маргіналізму, д. маргіналізмові, з. маргіналізм, о. маргіналізмом, м. маргіналізмі, к. маргіналізме