маревіти

[mɑrɛʋitɪ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (про повітря, простір) ставати прозорим, дрижачи від спеки, набувати вигляду марева; мерехтіти, видивлятися.

  2. (переносно) здаватися нечітким, розмитим, ніби крізь марево; виникати в уяві неясними, мінливими образами.

  3. (розмовне) знаходитися в стані легкого запаморочення, млості (від спеки, втоми тощо); відчувати неміч.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маревіта, р. маревіти, д. маревіті, з. маревіту, о. маревітою, м. маревіті, к. маревіто

Більше записів