Значення
-
(у психіатрії) Патологічний стан свідомості, що характеризується галюцинаціями, безладним мисленням, порушенням орієнтації та хибними сприйняттями навколишньої дійсності; божевілля, маячня.
-
(переносне значення) Недосяжна, хибна або безглузда мрія, химерична фантазія; несвідомі, безладні думки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марення, р. марення, д. маренню, з. марення, о. маренням, м. маренні, к. марення