мардар

[mɑrdɑr] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (історичне) Військовий чиновник у Молдовському князівстві, який відповідав за постачання армії продовольством та фуражем, а також за організацію табірного життя під час походів.

  2. (переносне, заст., зневажливе) Жорстока, безжальна людина; кат, мучитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мардар, р. мардар, д. мардар, з. мардар, о. мардар, м. мардар, к. мардар

Більше записів