маньєризм

[mɑnʲjɛrɪzm] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Напрям у європейському мистецтві XVI століття, що виник у Італії як стилістична реакція на класичну гармонію Високого Відродження, характеризується ускладненістю композиції, витягнутими або викривленими фігурами, емоційною напруженістю, інтелектуальною вишуканістю та прагненням до художньої суб’єктивності.

  2. Переносно — надмірна, штучна витонченість, вишуканість у поведінці, манері висловлюватися або творчості; схильність до позерства та нарочито складних форм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маньєризм, р. маньєризму, д. маньєризмові, з. маньєризм, о. маньєризмом, м. маньєризмі, к. маньєризме

Більше записів