1. Напрям у європейському мистецтві XVI століття, що виник у Італії як стилістична реакція на класичну гармонію Високого Відродження, характеризується ускладненістю композиції, витягнутими або викривленими фігурами, емоційною напруженістю, інтелектуальною вишуканістю та прагненням до художньої суб’єктивності.
2. Переносно — надмірна, штучна витонченість, вишуканість у поведінці, манері висловлюватися або творчості; схильність до позерства та нарочито складних форм.