манячити

[mɑnjɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. Приваблювати, спокушати, вабити, викликаючи бажання опинитися десь або отримати щось (часто про щось недосяжне, ілюзорне).

  2. Виднітися, маячити у віддаленні, колишачися, тремтячи в повітрі (про нечіткий, хиткий образ).

  3. (У переносному значенні) Обіцяти щось привабливе, але зазвичай оманливе; манити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я манячу, ти манячиш, він манячить, ми манячимо, ви манячите, вони манячать

Приклади з художньої літератури

  • Взувачки мала, постільці свинячі,
    щоб не шамтіло — шерстю догори.
    Трава ж м’якенька…
    Коли щось манячить
    од Чураїв, туди, в осокори.
    А вечір темний.
    — Ліна Костенко

Більше записів