манускрипт

Рукописний текст, переважно давній, створений до винаходу книгодрукування.

Твір мистецтва (наприклад, нотний, літературний або науковий), виконаний від руки.

У видавничій справі — остаточний, вичитаний і підготовлений до передачі у видавництво рукописний або машинописний текст твору.

Приклади вживання

Приклад 1:
Цей нотний запис майже на півтори тисячі років старший за грецький папірус із нотами до п’єси Еврипіда «Орест» — найдавніший манускрипт західної музики. Музикознавець Річард Крокер виконав ассирійський романс під акомпанемент точної копії шумерської ліри (її корпус виготовили з червоної берези та ялини, струни — з кишок).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Тому-то, Дорогий Товаришу, хотів я передати (на випадок моєї смерти) манускрипт і невикінчену інструментацію “Роксоляни”, як і право домагання і виеґзеквування 5 від Стадника або о. Джулинсь- кого фортепіянового витягу, готового до друку, з тої опери Тобі або заснованому Тобою одинокому нині у нас музичному видавництву “Торбан”, а крім цього, всі мої, де не будь вони находяться, компо- зиції та манускрипти на власність! Гонорару не жадаю (хіба…), але бажав би, щоби мої праці діста- лися в компетентні руки.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |