1. Історична назва представників українського населення, яке в часи Гетьманщини (XVII–XVIII ст.) прийняло католицтво та польську культуру, втрачаючи зв’язок з рідною вірою, мовою та традиціями; часто вживається як синонім до слова «отщепенець».
2. У переносному значенні — людина, яка з різних причин (корисливість, прагнення до соціальних переваг) зрадила своїй національній, культурній чи ідейній спільноті, заперечує своє коріння; перевертень, ренегат.