Значення
-
(від власної назви «манкурт» з творів Чингіза Айтматова) Процес навмисного позбавлення людини або групи людей національної, культурної та історичної пам’яті, ідентичності, що призводить до втрати зв’язку зі своїм народом, корінням та моральними орієнтирами.
-
(переносно) Політика, система заходів або ідеологічне вплив, спрямовані на духовне поневолення, злом особистості шляхом викорінення її справжніх переконань, цінностей та пам’яті про минуле.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. манкуртизація, р. манкуртизації, д. манкуртизації, з. манкуртизацію, о. манкуртизацією, м. манкуртизації, к. манкуртизаціє