маніхейство

1. Релігійно-філософське вчення, що виникло в III ст. н.е. в Персії, засноване пророком Мані; поєднує елементи християнства, зороастризму та гностицизму, ґрунтується на дуалістичному протистоянні світла (добра, духу) і пітьми (зла, матерії).

2. Переносно: дуалістичне, чорно-біле сприйняття дійсності, що розділяє світ, явища чи людей лише на абсолютне добро і абсолютне зло без визнання проміжних, складних або сумісних форм.

Приклади вживання

Приклад 1:
Маніхейство — релігійне вчення, що виникло в III ст. 1 поєднувало в собі елементи різних релігійних вірувань.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Як єресь маніхейство жорстоко переслідувалося панівною церквою. 18 квітня 1765 р< Вперше надруковано П. Поповим у журн. --- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"

Частина мови: іменник (однина) |