маневрування

1. Дія за значенням дієслова “маневрувати”; зміна напряму, положення або характеру руху (транспортного засобу, військ тощо) для досягнення певної мети.

2. Складні пересування, перегрупування військ (кораблів, літаків, танків) на театрі воєнних дій для зайняття вигіднішого положення щодо противника.

3. Переносно: спритні, розраховані дії, поведінка, спрямовані на досягнення чого-небудь, ухилення від чогось або вихід із скрутного становища.

Приклади вживання

Приклад 1:
А якось — не в часі, але вчасно — з мовчазної нірвани вихопить тебе згадка про те, що дао — не еволюційний шлях, що вміле маневрування навіть на найпокрученішому шляху не є аналогом здобуття висот. Та й до чого тут альпінізм, просто ти зрозумієш, що відмова від слів сама по собі не є чеснотою.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 2:
279 Ðîçä³ë 7Таким чином, виходячи з різноманітних визначень маркеФ тингового менеджменту та його концепцій, можна зробити висновок, що основними завданнями маркетингової діяльК ності є: 1) забезпечення оптимальних пропорцій між попитом та пропозицією продукції певного виду та асортименту шляхом гнучкого реагування на його динаміку та маневрування наявФ ними ресурсами; 2) формування системи договірних та ринкових відносин, із всіма елементами та структурами виробництва та споживанФ ня як на внутрішньому, так i на зовнішньому ринку; 3) вплив на виробничий процес з метою стимулювання, поновлення та вдосконалення асортименту та поліпшення якості продукції, що випускається; 4) пошук нових ринків, ринкових сегментів, “вiкон” та ніш для збуту та поширення існуючих, досягнення оптимального рівня соцiальноФекоФ номiчної ефективності ринкових відносин.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |