манекен

1. Рухома модель людської фігури (повнорозмірна або її частина), що використовується художниками, скульпторами або фотографами для вивчення або відтворення пропорцій, поз та драпірування одягу.

2. Спеціальна стояча форма у вигляді людського тулуба з плечима, на яку натягають одяг для демонстрації, примірки або зберігання у магазинах, ательє тощо.

3. Перен. Про людину, яка поводиться несамостійно, безвладно, лише копіює чиїсь дії або слова; також про людину з безвиразною, невиразною зовнішністю.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не людина, а дерево, манекен у капелюсі, дерев’яна маріонетка. Вони мешкали в одному помешканні, їх двері виходили в один коридор, але зустрічались вони надзвичайно рідко.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |