мандруючий
[mɑndrujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “мандрувати”, що означає такий, який пересувається, подорожує, перебуває в мандрівці.
-
У переносному значенні — такий, що постійно змінює місце перебування, праці, занять; неосілий, кочовий.
-
У біології (про організми) — такий, що веде активний рухливий спосіб життя, постійно переміщається у просторі (протилежне — сидячий).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мандруючий, р. мандруючого, д. мандруючому, з. мандруючого, о. мандруючим, м. мандруючім