мандрівний

Який здійснює мандрівку, постійно переїжджає з місця на місце; кочовий.

Який пов’язаний із мандрівкою, призначений для неї.

Переносний: Який не має постійного місця перебування, змінює своє положення (про небесні тіла, явища тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Це сталося наслідком того, що якось до Чортополя приблукав з гастролями всесвітньо знаний мандрівний цирк «Ваґабун- до». Хлопчина був настільки причарований усім побаченим на виставі, що ув’язався слідом за штукарями, доглядаючи звірів і латаючи витерті гімнастичні трико.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикментик () |