мандорла

1. У сакральному мистецтві: стилізоване зображення миндалеподібного сяйва (німб, ореол), що оточує фігуру Христа або Богородиці в іконографії та християнській живопису, символізуючи божественну славу та світло.

2. У геометрії та архітектурі: декоративний елемент, візерунок алів фігура у формі стилізованого мигдаля, вертикально витягнутого овалу з загостреними кінцями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |