мамай

1. Історична особа: Мамай — політичний та військовий діяч Золотої Орди у XIV столітті, темник і фактичний правитель (беклярбек) за часів правління кількох ханів, відомий своєю боротьбою за владу та поразкою від об’єднаних руських військ у Куликовській битві (1380 р.).

2. Фольклорний та міфологічний персонаж: У народній творчості, зокрема в українських думах та піснях, — узагальнена ворожа сила, втілення татарського нападника або завойовника, образ ворожого воєначальника.

3. Етнографія: Традиційна українська народна іграшка або оберіг у вигляді вершника на коні, часто яскраво розписана, що використовувалася в обрядах та для дитячої гри.

4. Археологія та мистецтвознавство: Назва особливого типу кам’яних стел (статуй) кочівників (половців, кипчаків), що зображують воїна, іноді з посудом у руці, які встановлювалися на курганах у степовій зоні України.

Приклади вживання

Приклад 1:
Окрім родичів, тут був осавул Ковалевський, до кого Юрій дуже хилився останнім часом, радився, це був лисий худорлявий чоловік, мовчазний, іронічний, був і полковник Петро Дорошенко — козак Мамай і Кудляр в одній особі, все в ньому крупне: губи, ніс, великі вуса, кучерява борода, тільки усмішка дитяча. Тетеря, який недавно приїхав з Варшави, запитав: — Щось я не бачу Іванця Брюховецького.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |