Словник Української Мови
Буква
1. Страва з кукурудзяного борошна або крупи, густо зварена на воді або молоці, традиційна для кухонь народів Південно-Східної Європи, зокрема молдавської, румунської та західноукраїнської (гуцульської).
2. Розм. про щось дуже густе, в’язке, безформне або безсмачне (часто про їжу).
Приклад 1:
Михайло із заплющеними очима мовчки дає спритним жіночим рукам себе обернути, обтерти, зодягнути в чисту сорочку, а далі, скуйовдивши густу Матрончину чілку, питає із напускною грізністю – То що ви там, ґаздинько, кажете, зварили – А ви спробуйте… – хитро мружиться Матронка, відгортаючи лляний рушник із кулеші жовта – як сонце – мамалиґа парує білим димком. Ніщо так не любить Михайло після тяжкої роботи, як гарячу кулешу з овечою бринзою.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”