1. Якість, стан або властивість того, що малиновий; наявність ознак малини або малинового кольору; рослинна характеристика малинника.
2. Переносне значення: приємна, м’яка, втішна якість чого-небудь (у діалектному або просторічному вживанні).
Словник Української Мови
Буква
1. Якість, стан або властивість того, що малиновий; наявність ознак малини або малинового кольору; рослинна характеристика малинника.
2. Переносне значення: приємна, м’яка, втішна якість чого-небудь (у діалектному або просторічному вживанні).
Приклад 1:
Навпаки, їй треба було більше на очі насунути молдаванського рушника, замотать у нього все лице, сховати морську синявість, пінну білявість, вечірню малиновість його, бо кожний комісарчик одразу впізнає під цією засмальцьованою покришкою сховану Наяду. І не треба так дивитись, як з-під дашка, з такою невинною й певною лукавістю, — яка ж сільська вчителька має такий королівський погляд?
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”