1. Зарості малини, ділянка, засаджена малиною.
2. Місце, де зростає дика малина.
3. Застаріле та діалектне: посудина (кошик, діжка) для збору або зберігання малини.
малинник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Льоля ще з першого курсу (курси покинула — революцiя) купувала й любила туалетнi прибори, щоб пахло вiд неї молодiстю, радiстю, гiмназiєю, закоханими вечорами, коли хочеться кохати й без кiнця когось невiдомого, де малинник, де крижовник, де, може, ходять серпанковi тiнi забутих дiвчат iз забутого теремка, де цiлий свiт минулого. …Товариш Огре похапцем рiзав на маленькi шматки маленький шматок бiлого хлiба й дивився у вiкно, де стояв зелений вогонь семафора… I знов у вечорових сутiнках степу шипiли, свистiли й вовтузились паровики.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |