малярка

1. Розмовна назва фарби для малювання, зазвичай акварельної або гуашевої, що використовується в художній творчості або побуті.

2. Розмовна назва художньої школи, студії або факультету образотворчого мистецтва (наприклад, у навчальному закладі).

3. Розмовне позначення малярної справи, процесу фарбування або малярних робіт у будівництві та ремонті.

Приклади вживання

Приклад 1:
Одна малярка і я. Була вже майже укінченою ар – тисткою і працювала саме над одним образом, який хотіла про – дати і поїхати до Італії, щоб по – бачити тамошню штуку [2] та найти й собі дорогу до неї. Мала двадцять і кілька років, була знімчена полька і брала своє заняття дуже поважно.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”

Частина мови: іменник (однина) |