Властивість або стан того, що не приносить втіхи, задоволення; недостатність підстав для оптимізму або радості.
маловтішність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не приносить втіхи, задоволення; недостатність підстав для оптимізму або радості.
Відсутні