1. (про речовини) Такий, що погано розчиняється у рідині, має низьку розчинність.
2. (у хімії) Термін, що характеризує речовину, здатну утворювати лише розбавлені розчини при певних умовах (наприклад, за нормальної температури та тиску).
Словник Української Мови
Буква
1. (про речовини) Такий, що погано розчиняється у рідині, має низьку розчинність.
2. (у хімії) Термін, що характеризує речовину, здатну утворювати лише розбавлені розчини при певних умовах (наприклад, за нормальної температури та тиску).
Приклад 1:
Якщо деяку кількість (малорозчинна речовина, що має йонні кристалічні грати) помістити в хімічній стакан і налити воду, то відбуватимуться наступні процеси: оскільки малорозчинний у воді, він залишається на дні стакана; потім йони і , щ о з н а х о д я т ь с я н поверхні осаду, гідратуються диполями води і в гідратованому вигляді частково переходить у розчин. Розчинення осаду відбувається зі швидкістю .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”