1. Стан, коли на певній території проживає незначна кількість людей щодо її площі; низька щільність населення.
2. Властивість, що характеризує місцевість, регіон або країну з невеликою кількістю мешканців.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан, коли на певній території проживає незначна кількість людей щодо її площі; низька щільність населення.
2. Властивість, що характеризує місцевість, регіон або країну з невеликою кількістю мешканців.
Відсутні