Значення
-
Властивість або стан, що характеризується незначною кількістю членів, учасників або елементів у складі якоїсь організації, групи, спільноти тощо.
-
У математиці (переважно в теорії множин) — властивість множини, що містить невелику, обмежену кількість елементів; скінченість та нечисленність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. малочленність, р. малочленності, д. малочленності, з. малочленність, о. малочленністю, м. малочленності, к. малочленносте