малігава — діалектна назва розпушеної, заболочної або топкої землі, грязьких низин з м’якою ґрунтовою основою; болотисте місце з густим, вбитим мулом ґрунтом, важкопрохідна ділянка лісу або поля, що утворюється на місцях застійних вод.
малігава
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |