Древослів

Словник Української Мови

малігава

[mɑliɦɑʋɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. малігава — діалектна назва розпушеної, заболочної або топкої землі, грязьких низин з м’якою ґрунтовою основою; болотисте місце з густим, вбитим мулом ґрунтом, важкопрохідна ділянка лісу або поля, що утворюється на місцях застійних вод.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. малігава, р. малігави, д. малігаві, з. малігаву, о. малігавою, м. малігаві, к. малігаво

Більше записів