Значення
-
(анатомія) Верхня щелепа у хребетних тварин, що є парною кісткою, яка разом з протилежною утворює кісткову основу верхньої частини ротової порожнини та носової порожнини; у людини — нерухома щелепа, що несе верхній ряд зубів.
-
(ентомологія) Одна з парних бокових щелеп, розташованих за мандибулами, у ротовому апараті комах, що призначена для подрібнення та утримання їжі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. максила, р. максили, д. максилі, з. максилу, о. максилою, м. максилі, к. максило