макровластивість

[mɑkroʋlɑstɪʋistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Властивість, яка характеризує об’єкт або систему в цілому, а не його окремі складові частини; сукупна характеристика, що виникає в результаті взаємодії елементів системи та не властива жодному з них окремо (використовується в філософії, системному аналізі, фізиці, хімії).

  2. У програмуванні та комп’ютерних науках — властивість об’єкта або елемента коду, яка може бути змінена або отримана за допомогою спеціальної інструкції (макросу) на етапі препроцесингу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. макровластивість, р. макровластивості, д. макровластивості, з. макровластивість, о. макровластивістю, м. макровластивості, к. макровластивосте

Більше записів