Властивість, яка характеризує об’єкт або систему в цілому, а не його окремі складові частини; сукупна характеристика, що виникає в результаті взаємодії елементів системи та не властива жодному з них окремо (використовується в філософії, системному аналізі, фізиці, хімії).
У програмуванні та комп’ютерних науках — властивість об’єкта або елемента коду, яка може бути змінена або отримана за допомогою спеціальної інструкції (макросу) на етапі препроцесингу.