макротвердий
[mɑkrotʋɛrdɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(у фізиці твердого тіла) такий, що характеризується високою міцністю та здатністю протистояти деформаціям на макроскопічному рівні, тобто в об’ємі матеріалу, що спостерігається неозброєним оком або за допомогою звичайних оптичних приладів.
-
(у техніці та матеріалознавстві) властивий матеріалам (металам, сплавам, композитам), які мають винятково високі показники твердості, міцності на стиск і зносостійкості, що визначаються стандартними методами випробувань для масивних зразків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. макротвердий, р. макротвердого, д. макротвердому, з. макротвердого, о. макротвердим, м. макротвердім