1. (у фізиці твердого тіла) такий, що характеризується високою міцністю та здатністю протистояти деформаціям на макроскопічному рівні, тобто в об’ємі матеріалу, що спостерігається неозброєним оком або за допомогою звичайних оптичних приладів.
2. (у техніці та матеріалознавстві) властивий матеріалам (металам, сплавам, композитам), які мають винятково високі показники твердості, міцності на стиск і зносостійкості, що визначаються стандартними методами випробувань для масивних зразків.