Значення
-
(екон.) Стратегічне управління економікою на рівні держави або великих регіонів, що включає регулювання фіскальної та монетарної політики, зайнятості, інфляції та інших макроекономічних показників для досягнення стабільності та зростання.
-
(менедж.) Високорівневе управління організацією або комплексним проектом, що зосереджене на загальних цілях, стратегії, розподілі ключових ресурсів та координації основних процесів, без заглиблення в операційні деталі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. макрокерування, р. макрокерування, д. макрокеруванню, з. макрокерування, о. макрокеруванням, м. макрокеруванні, к. макрокерування