1. (у біохімії) Про хімічну сполуку, що містить високоенергетичні зв’язки, здатні при гідролізі забезпечувати значне вивільнення вільної енергії, необхідної для протікання ендергонічних процесів у живих організмах (наприклад, АТФ).
2. (у геології) Про гірську породу або мінерал, що мають високу енергію кристалічної ґратки, що зумовлює їхню хімічну нестійкість та здатність до активних перетворень.